- Хрещення
- 1. див. Таїнство Хрещення; 2. див. Хрещення Господнє
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Хрещення
Смотреть что такое "Хрещення" в других словарях:
Хрещення — (а не хрищення) Терміну хрещення відповідає гр. βάπτισμα, лат. baptismus, рос. крещение, пол. chrzest. Слово перекладається як обмивання, обмиття, баня, купіль (див. Лексикон словенороський Памви Беринди. Київ, 1961). Купіль, занурення, обмивання … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
хрещення — і хри/щення, я, с. 1) Релігійний обряд, що його відправляють над новонародженими або дорослими на знак прилучення їх до християнської церкви. || перен. Перше вирішальне випробування в якійсь справі, в якійсь галузі діяльності. Бойове хрещення. 2) … Український тлумачний словник
хрещення — і хрищення Священнодія в складі богослужіння Таїнства Хрещення, яка полягає в занурюванні в освячену воду або поливані освяченою водою охрещуваного, що її супроводжують виконанням відповідних молитов … Словник церковно-обрядової термінології
Хрещення Господнє — і Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, розм. Хрещення, Хрищення Дванадесяте Господнє нерухоме церковне свято, яке звеличує подію хрещення Ісуса Христа Іваном Хрестителем на ріці Йордан; Богоявлення Господнє, розм. Водохрещення;… … Словник церковно-обрядової термінології
Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа — див. Хрещення Господнє … Словник церковно-обрядової термінології
хрещення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Таїнство Хрещення — і Хрещення, Хрищення 1. Таїнство входження людини в Церкву й містичного залучення її до єдності вірних у Христі, до Тіла Христового; 2. Богослужіння, під час якого через хрещення відбувається це таїнство … Словник церковно-обрядової термінології
Господнє Хрещення — див. Хрещення Господнє … Словник церковно-обрядової термінології
хрестик для хрещення — див. хрестик хрестильний … Словник церковно-обрядової термінології
хрещений — I хрещ ений і хри/щений, а, е. 1) Якого було піддано обряду хрещення, який прийняв християнство. || рідко. Власт. християнам, православним. || у знач. ім. хреще/ний і хрище/ний, ного, ч. Той, хто сповідує християнську віру; православний. 2) Стос … Український тлумачний словник
